Расизм у науці: Є більше, ніж здається на перший погляд

Расизм був значною частиною історії людства, і на сьогоднішній день він має місце в усьому світі. Ця жорстока практика дискримінації людей на основі їхнього кольору шкіри, народження та віросповідання робить людей більш нещасними, ніж будь-яка інша істота.

Найгірше те, що єдина річ, в яку люди повинні вірити, сама "наука", підтримувала расизм протягом всієї історії. Расизм у науці це те, про що багато хто не знає, і в цій статті ми детально розглянемо, у що наука змусила людей повірити, коли мова йде про расизм, і як це вплинуло на цілу низку людей.

Як расизм поширюється в науці?

Расизм є шкідливим і поширеним явищем, яке впливає на багато аспектів життя суспільства, включно з наукою. Хоча науку часто вважають об'єктивною та неупередженою, вона не застрахована від тих самих упереджень та упереджень, що існують в інших сферах.

У наукових дослідженнях расизм може проявлятися по-різному, наприклад, у недостатньому представництві певних расових груп, використанні расових стереотипів та упереджень при аналізі та інтерпретації даних.

Однією з найпомітніших форм расизму в науці є недостатнє представництво певних расових груп у наукових дослідженнях. Це може мати негативні наслідки, такі як неефективне або шкідливе медичне лікування для кольорових людей, які не були адекватно представлені в клінічних випробуваннях.

Причини такої недопредставленості складні, але часто пов'язані з потребою в більшій різноманітності серед самих науковців. Коли певна расова чи етнічна група домінує в науковій спільноті, її погляди та дослідницькі пріоритети можуть ненавмисно виключати досвід і потреби інших груп.

Псевдонаука, яка зробила расизм доброю практикою:

Поява псевдонауки є більшою загрозою, ніж наука, тому що більшість із них підтримували расизм і вигадували нелогічні пояснення, які люди вважали правдивими. Ми перерахували деякі з практик, які виникли завдяки псевдонауці:

Євгеніка

Євгеніка - це дискредитована наукова теорія, яка пропонує поліпшення людської раси шляхом селективного розведення людей з бажаними рисами, одночасно перешкоджаючи розмноженню тих, хто має небажані риси.
Ця теорія підтримує расистську політику, включаючи примусову стерилізацію та імміграційні обмеження, особливо спрямовані проти кольорових людей.

Френологія

Френологія Це дискредитована наукова теорія, яка стверджує, що конфігурація і розміри черепа людини можуть розкрити її інтелектуальні здібності та особистісні риси. Ця теорія була використана для підтвердження расистських переконань про те, що певні раси за своєю природою є більш розумними або агресивними, ніж інші, на основі передбачуваної форми їхніх черепів.

Соціал-дарвінізм

Соціал-дарвінізм - це псевдонаукова теорія, яка використовує принципи природного відбору в людських суспільствах, припускаючи, що певні раси або соціальні класи вроджено вищі за інші, і що це нормально, коли сильні домінують над слабкими.
Ця теорія використовувалася для легітимізації колоніалізму та імперіалізму, а також політики, яка сприяла багатим і впливовим, пригнічуючи бідних і знедолених.

Науковий расизм в історії людства:

У 19 столітті науковий расизм укорінився ще глибше, оскільки вчені використовували нові методи, такі як краніометрія (вимірювання розміру і форми черепа) і френологія (вивчення шишок на черепі людини), для обґрунтування тверджень про расову вищість.
Один із прикладів - американський лікар Семюел Мортон, який збирав черепи з різних куточків світу і використовував їх, щоб довести, що європейці мають більший мозок і, таким чином, є більш інтелектуально розвиненими, ніж інші раси.

У 20-му столітті расизм у науці набув більш підступної форми, оскільки вчені намагалися довести біологічну основу расових відмінностей. Одним із сумнозвісних прикладів є сифілітичний експеримент Таскігі, в якому афроамериканських чоловіків навмисно не лікували від сифілісу, щоб вивчити природний перебіг хвороби.

Експеримент тривав 40 років, протягом яких чоловікам відмовляли в лікуванні навіть після відкриття пеніциліну як ліків від хвороби. Це дослідження наочно демонструє, як расизм може проявлятися в наукових дослідженнях і мати руйнівні наслідки для маргіналізованих спільнот.

На жаль, науковий расизм продовжує пропагуватися деякими особами та групами і сьогодні, часто за допомогою псевдонаукових тверджень про генетику чи інтелект. Наприклад, деякі групи білих расистів стверджують, що люди європейського походження генетично перевершують інші раси. У той же час, деякі прихильники расової медицини роблять заяви про вроджені біологічні відмінності між расами, які не підтверджуються науковими доказами.

Як науковий расизм впливає на загальне розуміння науки?

Сьогодні існують різні способи існування расизму в науці. Найпомітнішим прикладом є недостатнє представництво кольорових людей у наукових галузях, що призводить до браку різноманітності в дослідженнях і обмеженого розуміння життєвого досвіду маргіналізованих груп.

Крім того, ще однією формою расизму в науці є увічнення расистських стереотипів у науковій літературі, наприклад, переконання, що певні раси за своєю природою більш схильні до насильства чи злочинної поведінки. Ці уявлення часто ґрунтуються на неповних або недостовірних даних, але все одно можуть суттєво впливати на суспільне сприйняття та формування політики.

3 кроки для боротьби з расизмом у науці

Визнання проблеми - Першим кроком на шляху до подолання расизму в науці є визнання його присутності та готовність до змін.
Це передбачає активне розпізнавання та протидію проявам расизму як у наукових дослідженнях, так і в суспільстві загалом, а також роботу над збільшенням різноманітності в наукових галузях і забезпеченням доступу маргіналізованих спільнот до наукових ресурсів і можливостей.

Підвищення прозорості - Іншим важливим кроком є підвищення прозорості та підзвітності наукових досліджень. Цього можна досягти, зробивши дані та методи загальнодоступними, що дозволить іншим дослідникам вивчати та відтворювати результати.
Це також означає визнання та вирішення потенційних конфліктів інтересів та упереджень всередині наукової спільноти, таких як вплив корпоративного фінансування на результати досліджень.

Погляд з етичної точки зору - Нарешті, наукові дослідження повинні надавати пріоритет етичним міркуванням. Це передбачає забезпечення того, щоб дослідження проводилися з дотриманням прав і гідності людей, в тому числі з маргіналізованих спільнот. Це також вимагає визнання потенційної шкоди від наукових досліджень і вжиття заходів для мінімізації цих ризиків.

Отже, боротьба з расизмом у науці - це багатогранне питання, яке потребує комплексного вирішення. Визнаючи його наявність, сприяючи прозорості та підзвітності, а також надаючи пріоритет етичним міркуванням, ми можемо працювати над подоланням расизму в науці та створенням більш пристосованого і справедливого суспільства для всіх.

Інтегруйте інформацію та ілюстрації в красиві та вражаючі слайди

Безсумнівно, ілюстрації - це найкращий спосіб інтегрувати наукову інформацію в красиві і вражаючі наукові статті та слайди. Використовуйте візуально привабливу інфографіку за допомогою Mind the Graph і збільште охоплення вашої дослідницької роботи.