Дедуктивні міркування є основним компонентом логічного мислення, який використовується у вирішенні проблем, прийнятті рішень та критичному аналізі. Це метод міркування, в якому основні принципи або передумови використовуються для того, щоб логічно зробити певні висновки або передбачення. Вищезгаданий тип міркувань зазвичай використовується в таких предметах, як математика, фізика, філософія та праводе потрібна здатність робити логічні висновки.
Розуміння принципів дедуктивного мислення має важливе значення для розвитку навичок логічного мислення та вирішення складних проблем. Це дає нам змогу розпізнавати й оцінювати основні структури та закономірності, які керують навколишнім світом, що дозволяє нам приймати обґрунтовані судження та рішення.
На питання "Що таке дедуктивні міркування?" ми відповімо в цій статті, яка пропонує глибокий і всебічний вступ до дедуктивних міркувань, розглядаючи їх різні типи, правила та застосування.
Що таке дедуктивне міркування?
Дедуктивні міркування - це тип логічних міркувань, в яких загальні принципи або передумови використовуються для отримання конкретних висновків.
Його часто плутають з індуктивними міркуваннями, в яких висновки робляться на основі конкретних спостережень або доказів і можуть бути правдивими, а можуть і не бути, навіть якщо докази правильні.
Дедуктивні міркування, з іншого боку, є типом міркувань, в яких обґрунтованість засновків забезпечує істинність висновку, за умови, що логіка є прийнятною. Іншими словами, це процес виведення конкретного висновку із загального правила або твердження.
У дедуктивних міркуваннях розрізняють два типи тверджень: засновки і висновки. Передумови - це загальні твердження, які вважаються істинними, а висновок - це конкретне твердження, яке випливає з передумов. Дедуктивні міркування передбачають перехід від загальних принципів до конкретних висновків.
Наприклад, розглянемо наступне дедуктивне міркування:
Передумова 1: Всі коти - тварини.
Передумова 2: Гарфілд - це кіт.
Висновок: Отже, Гарфілд - тварина.
У цьому прикладі перший засновок є загальним твердженням про всіх котів, а другий - конкретним твердженням про Гарфілда. Використовуючи дедуктивні міркування, ми можемо зробити висновок, що Гарфілд - тварина, тому що він кіт, а всі коти - тварини.
Математика, наука та філософія часто використовують дедуктивне мислення. Воно дозволяє нам міркувати логічно і систематично, що робить його потужним інструментом для вирішення проблем і прийняття рішень. Однак важливо зазначити, що дедуктивні міркування залежать від точності передумов. Якщо передумови хибні або неточні, висновок також буде хибним, навіть якщо логіка правильна.
Види дедуктивних міркувань
Тепер, коли ви знаєте, що таке дедуктивні міркування, важливо знати, що існує кілька типів дедуктивних міркувань, зокрема силогізм, модус поненс, модус толенс, гіпотетичний силогізм та диз'юнктивний силогізм. Кожен з цих типів має унікальну структуру і служить певній меті в логічних міркуваннях.
Силогізм
У дедуктивних міркуваннях силогізм складається з висновку і двох засновків. Висновок робиться з двох засновків. Наприклад:
Передумова 1: Усі люди смертні.
Передумова 2: Сократ - людина.
Висновок: Отже, Сократ смертний.
Modus Ponens
Модус поненс - це форма дедуктивного міркування, коли попереднє умовне твердження стверджується, а наступне стверджується після нього. Наприклад:
Передумова 1: Якщо йде дощ, вулиці мокрі.
Передумова 2: Йде дощ.
Висновок: Отже, вулиці мокрі.
Modus Tollens
Модус толенс - це форма дедуктивного міркування, в якому спочатку заперечується антецедент, а потім спростовується наслідок, що випливає з умовного твердження. Наприклад:
Передумова 1: Якщо йде дощ, вулиці мокрі.
Передумова 2: Вулиці не мокрі.
Висновок: Отже, дощ не йде.
Гіпотетичний силогізм
Гіпотетичний силогізм - це логічний аргумент, що складається з двох умовних тверджень і умовного твердження для висновку. Наприклад:
Передумова 1: Якщо йде дощ, земля буде мокрою.
Передумова 2: Якщо земля волога, трава буде слизькою.
Висновок: Отже, якщо піде дощ, трава буде слизькою.
Диз'юнктивний силогізм
Диз'юнктивний силогізм - це дедуктивний умовивід, що складається з диз'юнктивного твердження і заперечення одного з диз'юнктів. Висновком є ствердження іншого диз'юнкту. Наприклад:
Передумова 1: Або сонце, або дощ.
Передумова 2: Дощу немає.
Висновок: Отже, сонячно.
Правила висновку
Правила висновку - це принципи дедуктивних міркувань, які допомагають отримати достовірні висновки з набору засновків. Нижче наведені деякі з найвідоміших правил виводу:
Видатні правила виведення
До основних правил умовиводів належать модус поненс, модус толенс, гіпотетичний силогізм і диз'юнктивний силогізм, як ми вже пояснювали раніше. Ці правила дозволяють виводити правильні висновки з посилок.
Помилки
Невірні висновки можуть бути результатом помилок у міркуваннях. Дедуктивні помилки часто включають різноманітні помилки, такі як ствердження наслідку, заперечення попередньої умови та двозначність. Ці помилки можуть призвести до хибних висновків.
Визначальні правила
Дефінітивні правила встановлюють визначення та значення термінів і понять, що використовуються в положеннях. Ці правила гарантують правильне розуміння положень і слугують для роз'яснення їхнього змісту.
Стратегічні правила
Стратегічні правила - це вказівки для побудови правильних дедуктивних аргументів. Ці правила включають в себе чітке і лаконічне спілкування, утримання від використання двозначних термінів і виразів, а також переконання в тому, що посилки мають відношення до висновку.
Обґрунтованість та достовірність
Дедуктивні міркування використовують ідеї обґрунтованості та достовірності для оцінки сили та надійності аргументів.
Логічний зв'язок між посилками та висновком аргументу називається обґрунтованістю аргументу. Аргумент є обґрунтованим, якщо висновок логічно випливає з передумов, тобто неможливо, щоб передумови були істинними, а висновок - хибним. Іншими словами, обґрунтованість засновків гарантує істинність висновку. Однак обґрунтованість гарантує лише те, що висновок випливає з передумов, а не те, що передумови насправді є істинними.
Враховуючи наступний аргумент, наприклад:
Перша передумова: коти - це ссавці.
Передумова 2: Гарфілд - це кіт.
Висновок: Гарфілд - ссавець.
Висновок повинен обов'язково випливати з засновків, тому цей аргумент є правильним. Якщо засновки істинні, то і висновок також має бути істинним. Однак аргумент не обов'язково є обґрунтованим, оскільки істинність засновків не є гарантованою. Наприклад, аргумент був би невірним, якби з'ясувалося, що Гарфілд насправді не був котом.
Натомість, обґрунтованість описує загальну якість аргументу, беручи до уваги як його обґрунтованість, так і правдивість його передумов. Аргумент є обґрунтованим, і всі його передумови є правдивими, якщо він обґрунтований. Іншими словами, сильний аргумент - це аргумент, який випливає з логіки і підкріплений надійними даними.
Розглянемо, наприклад, наступний аргумент:
Передумова 1: Усі люди смертні.
Передумова 2: Сократ - людина.
Висновок: Отже, Сократ смертний.
Цей аргумент є не лише обґрунтованим, але й правильним, оскільки обидва його засновки є правдивими. Аргумент є логічно обґрунтованим і базується на точних даних, оскільки істинність засновків забезпечує обґрунтованість висновку.
Підсумовуючи, можна сказати, що валідність і обґрунтованість є ключовими поняттями в дедуктивних міркуваннях, які допомагають оцінити силу і надійність аргументів. Лише надійний аргумент є логічно обґрунтованим і заснованим на надійних даних, тоді як обґрунтований аргумент гарантує істинність висновку, якщо його передумови є істинними.
Застосування дедуктивного мислення
Дедуктивне мислення широко використовується в багатьох дисциплінах, зокрема в науці, фізиці, математиці, філософії, юриспруденції та інженерії. Його застосовують для створення гіпотез, доведення теорем, побудови логічних висновків, оцінки та аналізу складних систем, а також для прогнозування поведінки матеріалів і технологій.
Наукові дослідження, правовий аналіз та інженерне проектування, а також вивчення математики та філософії залежать від дедуктивного мислення. Його значення для людського розуміння і розвитку неможливо переоцінити, враховуючи різноманітність і широту його застосування.
Знайти наукові ілюстрації
Mind the Graph це онлайн-платформа, яка може стати чудовим ресурсом для науковців, яким потрібно знайти правильні наукові ілюстрації для своєї дослідницької роботи. Використовуючи Mind the Graph, вчені можуть створювати точну і естетично привабливу наукову графіку швидше і легше, що може покращити спосіб передачі результатів їхніх досліджень.
Підпишіться на нашу розсилку
Ексклюзивний високоякісний контент про ефективну візуальну
комунікація в науці.